Центральна
набережна
Маріуполя

3,8 бала. 2238 відгуків. Таку оцінку пляжу Центральної набережної залишили жителі та гості міста Маріуполь на сервісі Google Maps. Наша команда розпочала вивчення конкурсного об’єкта не з історії його походження, а з сьогоднішньої реальності, з того, як його сприймають мешканці Маріуполя: що їм подобається, а що хотілося б змінити. За останні роки Центральна набережна втратила свою привабливість, як місце сімейного відпочинку. Наше завдання –  повернути цій території колишню славу улюбленого місця відпочинку городян та, одночасно, створити новий туристично магніт. Наша мета – зробити так, щоб у Центральної набережної завжди була оцінка 5.0.

Вода. Земля. Вогонь. Повітря.
Ми побачили Маріуполь як 4 стихії, які в синергії один з одним народжують це місто. Умовно поділивши всю Центральну набережну на чотири стихії, ми наділили кожну з них характерними рисами, додали локальної прив’язки до міста. Ви не побачите в нашому проєкті випадкових елементів – кожен з них наповнений змістом та ідеєю, що є близькими кожного мешканця міста.

Вогонь. Вогонь плавить метал, що мов кров живить Маріуполь. Ми хочемо створити метафоричну артерію міста, суцільний «потік» з натурального прокатного металу, спрямований скрізь всю цю зону. З кожним наступним роком, артерія набуватиме ще більшого шарму, поступово наближуючись до свого істино природнього, червоно-коричневого кольору, підкреслюючи історичну назву цієї частини набережної – brown beach.
Артерія братиме свій початок на невеликому майданчику, суміжному з паркінгом діючого ресторану, що створює ідеальне місце для проведення заходів та фестивалів, та организації фуд-корту.
Слідуючи за потоком, ви потрапляєте до двох пірамід: амфітеатру та інформаційного центру всієї Центральної набережної. Ці піраміди – ще одні символи Маріуполя. Майже з кожної точки набережної видніються портові терикони, що створюють унікальний техногенний рельєф та панораму міста. Третьою символічною вершиною є оглядовий майданчик на пірсі.
Огинаючи стилізовані гори, потік розплавленого металу досягає сухого фонтану, де «охолоджується» та починає набувати форми, завершуючись в кінці пірсу логотипом Маріуполя – поєднанням якоря та чаші для лиття металу.
Логотип міста буде м’яко підсвічуватися, що зробить його візитівкою набережної у будь-який період доби.
Ця частина набережної – єдина, що не має виходу до води. Тому, ми вирішили зробити всю цю зону спадною: різнорівневий берег, що «занурюється» у воду. Ми вважаємо, що контакт з водою вкрай важливий, тому ми створимо дерев’яний та бетонний спуск спеціально для тих, хто не має можливості підійти до моря з піщаної частини берега.
Навпроти амфітеатру ми збудуємо плавучу сцену, для різних заходів. А для того, аби вона не залишалася порожньою у позасвятковий час, ми наповнимо її деревами, що створять абсолютно не типовий вид на море та затишне місце для йоги та тренувань на відкритому повітрі в їх тіні.
А численні зони з лежаками, лавками і дерев’яними парапетами дозволять спостерігати заходи сонця і світанки над морем з комфортом.

Вода - це зона з найбільшою площею піщаного берега, тож ми відвели її для повноцінного пляжного відпочинку, додали майданчики для занять спортом та ігор. Вода тут не просто умовний елемент, вона всюди: це Азовске море, котре омиває місто, це річка Кальміус, що ділить місто на лівий і правий береги.
Море подарувало місту транспортну артерію, зробивши Маріуполь найбільшим портовим містом східної України. Річка зв’язала Маріуполь з іншими містами Донбасу.
Вода – це життя, це розвиток, це найулюбленіші спогади з дитинства. Перші дитячі враження від величезного, такого ж безкрайнього, як і небо, моря, ми поклали в основу концепції модернізованого моста над залізничними шляхами. Ми обрали для нього структурну хвилю, що створює абсолютно не типову, насправді цікаву оглядову точку: завдяки дзеркальній поверхні огородження, усе що ви бачите – це лише море та небо. Нічого зайвого, нічого стороннього.
Ззовні міст не просто так має контур хвилі. Це пряме посилання на головний морський символ – чайку, що «ширяє» над потоком води, що розрізає пляж, наче ріка, та впадає в море.
Особливе місце ми відвели фауні цього регіону, зокрема зникаючим видам, занесеним до Червоної книги України. Вони відтворені у вигляді великих бетонних скульптур, що має привернути увагу людей до екологічного болю регіону.

Повітря. Повітря – це стихія змін. За останні роки в житті міста і його мешканців відбулося чимало не простих подій, що назавжди збережуться в їх пам’яті. Проте, час збігає і вітер приносить на зміну поганому - віру в краще, жагу до життя та розвитку.
Ця частина набережної має найдовшу лінію піщаного пляжу – близько 750 метрів, тому потребує зонування для кращої навігації та організації входу з розподілом людського потоку.
Ми поділили зону Повітря на три потоки, виділивши кожну з них окремим кольором. Вхідні групи кожної частини-потоку матимуть навігаційний знак з кольором та назвою, а також конструкцію з металу та дерева, декоровану еластичними тканинами, що колихатимуться від найменшого подуву вітру. Чудернацькі форми, що створюватиме вітер – стануть по-справжньому цікавою інтерактивною фотозоною.
У дерев’яному боксі, пофарбованому в колір вхідної групи буде розміщуватися технічне приміщення і служби загального користування. Це єдина піщана зона набережної, де ми плануємо зробити велодоріжку, аби перетворити її з транзитного маршруту на панорамну пам’ятку.
Проїхати по ній можна, якщо з’їхати з основної велодоріжки по іншу сторону від приморського бульвару.
По стилістиці, ця зона вийшла легкою і простою, як вітер.